Український АПК може отримати величезний зиск від торговельної війни США та Китаю
Аналізуючи можливі наслідки торгового конфлікту США та Китаю, експерти наголошують, що не слід очікувати суттєвої перемоги ані США, ані Китаю. Обидві наддержави вочевидь постраждають від конфлікту більшою або меншою мірою. А ось аграрний сектор України, економіка якої пасе задніх у глобальних рейтингах, може отримати неабиякий зиск від торговельної війни великих світу цього, пише landlord.ua.
На початку травня цього року економічний конфлікт між США та Китаєм, який тлів протягом 2018-го та характеризувався взаємними підвищеними митами, перейшов у гостру фазу.
Нагадаємо, у ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп багаторазово критикував торгові відносини з Піднебесною, наголошуючи, що Китай «насилує його країну». У 2017 році торговий оборот між США і КНР становив $710,4 млрд, експорт із США — $187,5 млрд, імпорт до США — $522,9 млрд. Помітну частку американського експорту займали аграрні позиції — соя та фрукти на $13 млрд. На початку 2018 року президент США Дональд Трамп загострив взаємини, встановивши 30% тариф на імпортні сонячні батареї (Китай — світовий лідер у виробництві цієї продукції). А вже до літа минулого року Китай і США наклали взаємні торгові мита на товари на суму $68 млрд.
Новий виток протистояння — опівночі 10 травня, після провалу чергового раунду торгових перемовин з Китаєм, президент США Трамп своїм указом підняв тарифи на імпортовані китайські товари на загальну суму $200 млрд з 10% до 25%. У свою чергу, керівництво Китаю в боргу не залишилося, анонсувало введення мит на американські товари на $60 млрд та вийшло з переговорів.
Прогноз збільшення експорту української кукурудзи до КНР цього року з огляду на торговельну війну між США і Китаєм — до 10%. Загалом китайський імпорт кукурудзи оцінюють у 4,5 млн т
При цьому питання із соєю Штати закрили напрочуд швидко. Після зупинки закупівель американського зерна китайські держкомпанії Sinograin та Cofco відразу придбали в Аргентині та Бразилії щонайменше 5 млн т сої. До речі, на грудневих перемовинах із США китайці наче зголосилися купити 20 млн т американської сої та навіть придбали 12,5 млн. Але схоже на те, що залишок навряд чи буде викуплений. Аналітики вважають, що й надалі потребу держави у сої китайська влада буде задовольняти за допомогою країн Південної Америки.
Зауважимо, що конкурентні позиції бразильської сої підсилює падіння курсу бразильського реала до семимісячного мінімуму. Загалом, всупереч світовому лідерству Китай залишається досить чутливим до цін, що тільки на руку українським трейдерам. В Українській зерновій асоціації говорять, що ринок Китаю для України є одним з найперспективніших, а основним інструментом конкуренції вітчизняних постачальників вважають ціни. Тут треба згадати історію тріумфального виходу українського зерна на ринки Близького Сходу та Північної Африки: вітчизняні трейдери жорстко демпінгували, витісняючи європейську пшеницю, та пропонували не гіршу, ніж у європейців, якість і порівнювані з Європою обсяги. Схожу стратегію доречно застосовувати й у Китаї, збільшуючи частку на ринках кукурудзи та намагаючись зайти на місцевий ринок ріпака.
Що стосується останнього, то зараз Україна очікує від влади Піднебесної фітосанітарний дозвіл на імпорт цієї культури. Щодо імпорту української кукурудзи до Китаю, то за 2018 рік вітчизняні трейдери досягли великого прогресу. Так, ще минулого літа у Міністерстві аграрної політики та продовольства України прогнозували збільшення продажів вітчизняної кукурудзи до Китаю на 10%. Але за підсумками 2018 року з’ясувалося, що кукурудзи до Піднебесної вивезено на 43% більше, ніж у 2017-му. За словами директора китайської компанії Dongling Grain & Oil Рено Квача, українська кукурудза вже успішно замінила американську в структурі імпорту Китаю. Але нашим трейдерам є куди зростати, адже китайський імпорт кукурудзи оцінюють у 4,5 млн т. Також китайці висловлюють готовність збільшити імпорт українського фуражного ячменю.
